"Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать..."
Повертаючись у минуле, жодні курси не давались мені так важко, як ці... Розпочала їх за тиждень до війни... Потім була довга пауза, час уповільненого сприйняття абсолютно нової реальності, про загрозу якої чула, але не надавала вагомого значення, не могла повірити в те, що таке можливо, а точніше просто не хотіла вірити... Лише в травні зрозуміла сама для себе, що раз є можливість, а точніше мені дають цю можливість та ще такою високою ціною, я повинна іти далі... Тож крок за кроком, урок за уроком, долаючи всі моральні бар'єри і перешкоди різні за змістом, але замішені на одній і тій же душевній тузі курси я здолала... Додалась крапля впевненсті. що " на гору крем'яную", де майорить ПЕРЕМОГА і МИР ми всі піднімемось... Віримо в наші ЗСУ і допомагаємо їм всіляко !!!
Немає коментарів:
Дописати коментар