Цю думку я почула в Тернополі на міні-EdCamp від директора ТНВК "Школа-ліцей №6 ім. Н. Яремчука" Остапчука О. М.. Він повторив її декілька разів протягом своєї експертної сесії. У той момент мені ця думка просто запам'яталась через свою незвичність і новизну, але я до кінця не зрозуміла, що він мав на увазі, бо він її не коментував, а просто висловив. Наступного дня, ближче знайомлячись з Тернополем, все стало на свої місця. На будівлі облради - гасла "Слава Україні! Героям слава!" на синьо-жовтому тлі. І це не порожні слова, бо навпроти новітній пам'ятник Степану Бандері, а навколо нього стели з прізвищами тих, хто віддав життя за незалежність України в 2014р.. Можна по-різному ставитись до Бандери, але це та людина, яка віддала теж своє життя за незалежність України. Хто цього не розуміє, той ніколи не зрозуміє слова нашого Гімну : "Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду ..." Герої Небесної Сотні уславлені висотною бронзовою композицією, є Сквер Волонтерів пам'яті Віктора Гурняка ... Безкінечна набережна понад Тернопільським ставом вражає своєю чистотою, особливо, коли ти приїхав із Світловодська і мимоволі згадав свою набережну, набагато скромнішу, але теж прекрасну, хоча і засмічену цими ж таки світловодцями, більшість з яких люблять в соцмережах перемивати кісточки всім: владі, освіті, новим закладам, соціальним проблемам і т.д. - замість того, щоб дбати про чистоту рідного міста та виховувати своїх дітей і онуків не бути свиньми і не смітити там, де ти живеш !!! Патріотизм виникає, він не виховується...
Немає коментарів:
Дописати коментар