неділю, 7 квітня 2019 р.

Магістральний міні-EdCamp Zhovti Vody "Форми і напрямки підготовки педагогів: навчання у цифрову епоху".

     Минулої суботи я відвідала магістральну (не)конференцію в НВК "Дивосвіт" в Жовтих Водах "Форми і напрямки підготовки педагогів: навчання в цифрову епоху".
     В черговий раз отримала задоволення від поїздки, багато позитиву, нові знання та нових друзів. Вдячна координаторам (не)конференції міні-EdCamp: Наталії Дробот та Валентині Аракчеєвій - за гарну продуману організацію заходу, як власне, і всій команді НВК "Дивосвіт" за гостинність та щирість.
     Серед гостей (не)конференції міні-EdCamp були присутні знані в EdCamp-середовищі експерти: Іван Іванов, Олександр Даценко, Марина Лютинська та Антоніна Букач.
     Програма складалася з двох експертних паралелей та учительської паралелі (по 10 локацій). Дуже задоволена виступом експертів : Антоніни Букач та Івана Іванова; спілкування з аудиторією пройшло динамічно, суттєво, конретно. Маріанна Климчук на учительській паралелі емоційно, цікаво, з гумором ділилась досвідом навчання та системою освіти в початковій та середній школі США.
     Приємно вразили майстер-класи, зокрема "Цукерня "Смакоша"" та "Бродівське письмо "Іменний оберіг"". Шкільний історико-краєзнавчий музей сподобався, в першу чергу, багатим матеріалом, присвяченим подіям АТО, адже близько 40 випускників та батьків учнів школи були і є учасниками АТО, на жаль, серед них двоє бійців загинули.
     Знайомство з м. Жовті Води було дуже коротким, але склалось враження, що це брат-близнюк Світловодська, можливо помилково... Проїзд в міському транспорті коштує 7 гривень, маршрутки їздять нечасто, але автобуси набагато мобільніші, кращі, ніж у нас. Гарний спогад залишила приємна, тиха атмосфера готелю "Під ялинками".
     Назад додому я поверталась через м. Кривий Ріг. Приїхавши в Кривий Ріг за 2 години до відпралення потяга, на який у мене вже був квиток, я ледве на нього встигла, прийшлось похвилюватись. Справа не в тому, що погано ходить міський транспорт, з транспортом все гаразд; я, навіть, для себе відкрила такий вид міського транспорту, як швидкісний трамвай, швидко і дешево, коштує 2.50, а справа в тому, що Кривий Ріг - найбільше в Європі місто за протяжністю (124 км). З одного кінця міста в інший я їхала більше, ніж півтори години, тричі пересідаючи. Та все закінчилось добре: на потяг я встигла, залишились тільки приємні емоції та спогади !!!



Немає коментарів:

Дописати коментар